Війну росія веде не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Цей бік війни не варто недооцінювати, адже пропаганда завжди була і залишається потужним інструментом деморалізації супротивника. Кожен українець зараз живе новинами, використовуючи всі доступні канали інформації. Але не кожному повідомленню треба вірити, адже частина з них – інструмент російської боротьби проти українського суспільства. Як не стати жертвою пропаганди, як розпізнавати фейки та звідки черпати достовірну інформацію – розбирався Центр громадського моніторингу і контролю.
Як створюються фейки
Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті даються чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, з певними прийомами, посилаючись на знання «української психології».
Там виділяються 4 пункти у створенні фейків:
Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми і бачимо останнім часом у величезні кількості.
Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час дискусії в Медіацентрі Україна розповіла, що мета російської пропаганди не просто обманути, а посіяти хаос і паніку, та змусити людей сумніватися.
«Від того, яку мету ставить російська пропаганда, залежить, які методи, канали та платформи вона використовує. росія по-одному діє в російському середовищі, по-іншому в українському, ще по-іншому на західні аудиторії працює. Тобто, якщо ми бачимо, що у росії здебільшого, використовують просто відверту брехню і фейки, то у західному середовищі дуже популярним меседжем стало «не все так однозначно». Бо у світі не вірять відвертій брехні росії», – сказала вона.
Соцмережі – це не медіа
Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», протягом дискусії в Медіацентрі Україна підкреслив: «Соціальні мережі – це не медіа».
Марія Сагайдак додала, що російські інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюється зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.
«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», – сказала вона.
Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження на офіційних джерелах.
Як розпізнати фейки
Після 24 лютого кількість сумнівної інформації збільшилась у рази, повідомив Ярослав Іваночко, заступник шеф-редактора видання ZAXID.NET, під час дискусії в Медіацентрі Україна.
«Щодня доводиться перечитувати, перевіряти в тих межах в яких ми можемо зараз перевірити, тому що дуже багато інформації, просто неможливо перевірити, і вона усувається», – підкреслив він.
Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад із перевірки фейків.
Оксана КОВАЛЬ, Центр громадського моніторингу і контролю
