Традиційно в першу неділю листопада Україна відзначає День працівника соціальної сфери. Це свято належить тим людям, чия щоденна праця пов’язана з добром, милосердям і турботою про ближнього.
Соціальні працівники першими приходять на допомогу, коли важко, підтримують словом і ділом, не залишають наодинці з бідою. Саме таким колективом є команда КУ “Центру надання соціальних послуг Східницької селищної ради”.
Про роботу Центру, виклики, досягнення та про покликання бути соціальним працівником ми поговоримо з директоркою установи — Іриною Янушівною Ігнацевич.
Ірино Янушівно, дякую, що погодилися на розмову. Розкажіть, будь ласка, про головні напрямки роботи Центру.
Наша установа створена у 2021 році. Основними напрямками роботи КУ “Центру надання соціальних послуг Східницької селищної ради” (далі – Центр) є допомога людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Ми надаємо широкий спектр соціальних послуг — від соціального супроводу, консультування та кризового втручання до догляду вдома, соціальної адаптації та підтримки людей похилого віку, осіб з інвалідністю й сімей, які потребують допомоги. Наша мета — не лише реагувати на проблеми, а й запобігати їх появі.
Як змінилася робота Центру за останній рік у порівнянні з першим роком його функціонування?
Дуже відчутно. У перший рік діяльності Центр складався лише з восьми працівників, разом зі мною. Тоді ми надали соціальні послуги 68 особам. Сьогодні в колективі вже 12 працівників, а допомогу отримують 240 осіб. Це результат підтримки з боку місцевої влади в особі Івана Євгеновича Піляка, виконавчого комітету, депутатського корпусу та злагодженої командної роботи.
Чи з’явилися нові соціальні програми або напрямки?
Так, цього року ми започаткували роботу фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Він надає комплексну підтримку ветеранам війни та їхнім сім’ям — від соціальних і медичних питань до юридичних та психологічних консультацій. Це дуже важливий напрям, враховуючи сучасні реалії.
З ким Центр співпрацює, щоб підвищити ефективність своєї діяльності?
Ми активно співпрацюємо з місцевим благодійним фондом “Карітас-Борислав” у межах спільних соціальних проєктів. Завдяки цій взаємодії вдається надавати не лише соціальну, а й психологічну, натуральну та матеріальну допомогу вразливим групам населення.
Чи є показники, які підтверджують позитивну динаміку роботи Центру?
Так, маємо конкретні результати. Наприклад, вдалося досягнути позитивних змін у трьох сім’ях, які тривалий час перебували під соціальним супроводом. Ми змогли мінімізувати наслідки складних життєвих обставин і усунути причини, що їх спричинили. Також приємно відзначити, що кількість повідомлень про домашнє насильство в громаді зменшилась, хоч це й не повністю заслуга Центру. Це спільна робота всієї громади.
Наскільки громада залучена до процесу надання соціальних послуг?
Ми бачимо зростання довіри, однак є ще над чим працювати. На жаль, трапляються випадки, коли батьки не виконують своїх обов’язків або є загроза життю та здоров’ю дітей. Ми дуже хочемо, щоб у нашій громаді з’являлося більше прийомних і патронатних сімей, адже кожна дитина заслуговує на родинне тепло. До того ж патронатні батьки отримують офіційну заробітну плату та трудовий стаж — це важливо знати.
Розкажіть трохи про свій шлях у соціальній сфері. Що стало поштовхом для вибору цієї професії?
Якщо відверто, то я ніколи не мріяла про цю професію. У 1998 році закінчила Львівський банківський коледж НБУ ( зараз «Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ») , планувала працювати в банку. Але доля розпорядилася інакше.
У соціальній сфері я з 2000 року. Цьогоріч, як раз 30 листопада, буде 25 років безперервного стажу. Починала як соціальний робітник, згодом працювала соціальним працівником, завідувачкою відділень соціальної допомоги вдома, пізніше завідувачкою відділення надання адресної грошової та натуральної допомоги у Бориславському міському центрі надання соціальних послуг. У 2021 році очолила Східницький Центр. І зараз я вже не уявляю себе в іншій сфері.
Якими якостями, на вашу думку, має володіти соціальний працівник?
Передусім — емпатією, милосердям і співчуттям. Умінням слухати й відчувати чужий біль, як свій. Також важливо бути терплячим, врівноваженим і відповідальним — адже люди, які до нас звертаються, часто потребують не лише допомоги, а й простого людського тепла.
Що означає бути соціальним працівником особисто для Вас?
Для мене це здатність працювати з людьми, бути поруч у найважчі моменти їхнього життя. Завжди готовність і бажання допомогти. Це не просто робота, а покликання серця.
У чому черпаєте натхнення, працюючи з людьми, які потребують підтримки?
У результатах. Найприємніше — бачити, що твоя робота приносить користь, що людина знову посміхається, відчуває себе потрібною і має віру в майбутнє.
Розкажіть про Ваш колектив.
У нашому Центрі працює чудова команда. Відділення соціальної допомоги вдома та натуральної допомоги налічує вісім соціальних робітниць. Більшість із них — досвідчені фахівчині, які працюють у цій сфері вже 20–30 років. Люди похилого віку дуже звикають до своїх соціальних робітниць — лагідно називають їх “мої донечки”.
Соціальні робітниці допомагають своїм підопічним у всьому: прибирання, доставка води, дров, продуктів, ліків, приготування їжі, прання, допомога з гігієною, навіть розчищення снігу взимку. Часто — більше, ніж вимагає посадова інструкція, бо банально не можуть відмовити своїм бабусям і дідусям.
Колектив Центру — це справжня команда людей із великим серцем, серед них:
Любов Олеськів — досвідчена соціальна робітниця з села Новий Кропивник. За свій 31 рік роботи вона стала справжнім символом відданості професії. Підопічні пані Любові знають її як людину великого серця, що не просто виконує обов’язки, а живе своєю справою. Вона завжди поруч із тими, хто потребує підтримки. І щодня доводить, що добро — це найвища цінність.
Оксана Пронь — соціальна робітниця селища Східниця. У цій сфері працює вже 29 років, сумлінно виконує свою роботу та завжди знаходить добрі слова для кожного, хто потребує допомоги. Її підопічні відзначають турботливість, уважність і щиру людяність.
Надія Костишин – соціальна робітниця, яка обслуговує два села — Опаку та Залокоть. У соціальній сфері пані Надія працює вже 27 років. Жінка зізнається, що за роки роботи її підопічні стали для неї рідними, адже кожен з них має свою непросту історію, потребує уваги й тепла.
Іванна Мотиль — соціальна робітниця зі Старого Кропивника, яка вже 21 рік несе людям добро, турботу та щирість. Її підопічні кажуть, що пані Іванна вміє зігріти не лише словом, а й своєю присутністю. Вона — людина, яка приходить у дім не просто як працівниця, а як близька людина, на яку можна покластися в будь-яку хвилину.
Галина Юськів — соціальна робітниця, яка щодня дарує турботу мешканцям сіл Смільна, Бистриця-Гірська та Залокоть. Понад 6 років вона працює у соціальній сфері, завжди готова вислухати, підтримати та прийти на допомогу. Підопічні пані Галини кажуть, що поруч з нею відчувають спокій і впевненість, бо знають: їхні потреби не залишаться без уваги.
Марія Шулюк — соціальна робітниця, що надає допомогу мешканцям населених пунктів Рибник та Довге-Гірське. У соціальній сфері працює 4 роки. Пані Марія каже, що найцінніше в цій роботі — бачити вдячність у очах людей і знати, що твоя підтримка справді потрібна.
Любов Герб’як — соціальна робітниця, що обслуговує мешканців населених пунктів Свидник, Ластівка та Коритище. За 3 роки своєї роботи вона заслужила велику повагу і довіру. Пані Любов уважна до кожної деталі, до кожної людини, з якою працює. Її доброта, людяність і щирість роблять її справжнім другом для стареньких і самотніх людей, які потребують турботи.
Любов Сорока — соціальна робітниця, яка обслуговує селище Підбуж та село Сторона. Соцпрацівницею працює 2 роки, до цього працювала у КЗ ЛОР “Підбузький геріатричний пансіонат”. Її підопічні кажуть, що пані Любов — це саме та людина, на яку можна покластися, коли важко. Вона завжди поруч, завжди допоможе, підтримає, вислухає.
Усі ці жінки — справжні ангели-охоронці своїх підопічних. Вони щодня долають десятки кілометрів, щоб допомогти тим, хто чекає на них з нетерпінням. Їхня робота непомітна на перший погляд, але безцінна для кожної людини, яка відчуває турботу й підтримку.
Також у Центрі діє відділення соціальної роботи, яке займається попередженням складних життєвих обставин. Фахівець із соціальної роботи здійснює соціальний супровід сімей, які потребують допомоги, проводить виїзди в старостинські округи, реагує на повідомлення від небайдужих мешканців. Ми надаємо консультації, інформуємо, допомагаємо людям, які потерпають від домашнього насильства, а також працюємо з внутрішньо переміщеними особами.
І наостанок — що б Ви хотіли побажати колегам і мешканцям громади?
Більше людяності й підтримки одне одного. Щоб у кожній родині панували любов, взаємоповага і турбота. А всім працівникам соціальної сфери — міцного здоров’я, віри в себе і вдячних сердець тих, кому вони допомагають.
Матеріал підготувала фахівець з інтерв’ювання Східницької селищної ради
Христина Кацюрин
