Що необхідно знати про ротавірусну інфекцію

Ротавірусна інфекція, ротавірусна діарея, рота вірусний гастроентерит – це гостре інфекційне захворювання, яке характеризується проносами, блюванням, загальною

слабістю, підвищенням температури тіла.

В Україні на долю ротовірусної інфекції припадає від 35 % до 75% усіх випадків гострих кишкових інфекцій.

Збудник ротавірусної хвороби вперше був виявлений у 1973 році в біоптатах слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Через рік вірус був виділений з калу хворих.

Ротавіруси – РНК- вмісні віруси, що належать до родини Reovividae. Їх поділяють на 6 серологічних груп: А, В, С, Д, Е,F. Віруси групи А є найбільш поширеною причиною рота вірусної діареї у світі. Вони характеризуються високою стійкістю в різних об’єктах довкілля і зберігають свою життєздатність до 1 місяця, у фекаліях до 7 місяців, у водопровідній воді при температурі 20-40˚ С до 2 місяців, на овочах при 4˚С – 25-30 діб. Ротавірус гине при кип’ятінні.

Сприйнятливість до захворювання на ротавірусну інфекцію висока серед усіх вікових груп населення, але найбільша у дітей віком від 6 місяців до 4 років.

Джерелом інфекції при ротавірусній інфекції є хвора людина або вірусоносій. Виділення вірусу з фекаліями починається одночасно з першими проявами хворобами досягає максимуму на 3-5 день і закінчується на 7-10 день хвороби.

Часто для дітей джерелом інфекції стають дорослі люди – вірусоносії, які недотримуються правил особистої гігієни в побуті під час догляду за маленькими дітьми, під час приготування їжі і т.д.

Основний механізм передачі інфекції фекально-оральний, який реалізується при

побутових контактах через іграшки, соски, меблі, одяг, забруднені руки дорослих та дітей.

Ротавіруси потрапляють в організм людини через ротову порожнину і без

перешкод досягають тонкої кишки, де починають розмножуватися, спричиняючи

захворювання.

Інфікування можливе при вживанні інфікованої ротавірусом їжі та води. Не виключається повітряно-крапельний механізм передачі вірусу (при чханні хворої людини). Ротавіруси можуть призводити до запальних процесів верхніх дихальних шляхів, що нагадує ГРВІ. У деяких хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні.

Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або після епідемії грипу, за що ротавірусне захворювання отримало в народі неофіційну назву «кишковий грип».

Спорадичні (поодинокі) випадки захворювання на ротавірусний гастроентерит реєструються протягом усього року, проте основна кількість захворювань реєструються в листопаді-травні, найбільша захворюваність – у січні-березні.

Ротавірусна хвороба клінічно перебігає як гастроентерит.

Інкубаційний період (період від моменту попадання збудника в організм і до появи перших клінічних ознак хвороби) триває від 15 годин до 3-5 днів, але як правило не перевищує 48 годин і лише в окремих випадках досягає 7 днів.

Хвороба починається гостро. Основні клінічні симптоми розвиваються протягом 12-24 годин. Першими ознаками є нудота і блювання, пронос, біль у животі підвищення температури тіла до 38-39˚С. Блювання з’являється одночасно з проносом, або частіше випереджує його. У більшості випадків блювання закінчується протягом доби, повторюється 3-4 рази.

Пронос є постійною ознакою хвороби. Позиви до дефекації з’являються раптово, супроводжуються бурчанням і болями в животі. Фекалії водянисті, у великій кількості жовтого або жовто-зеленого кольору, пінисті, з різким кислим запахом.

Хвороба триває 7-9 днів і найчастіше закінчується видужанням.

За ступенем важкості перебігу розрізняють три форми ротавірусного гастроентериту: легку, середньоважку, важку.

Легка форма характеризується випорожненнями до 5 разів на добу водянистим калом.

У хворих на середньоважку форму випорожнення до 10-15 разів на добу. Зневоднення, яке спостерігається при цій формі хвороби не перевищує І ступеня (втрата близько 3% маси тіла).

Тяжка форма хвороби характеризується значною інтоксикацією, випорожненнями – 20 разів на добу з великою кількістю водянистих фекалій, багаторазовим блюванням. Зневоднення може досягати ІІ-ІІІ ступеня (втрата 6-9 % маси тіла).

Зневоднення – найсерйозніший симптом рота вірусної інфекції у малих дітей, який виникає через втрату рідини організму з блювотними масами та рідким випорожненням. Саме ступінь зневоднення визначає важкість стану дитини. Прогноз у разі своєчасного і адекватного лікування сприятливий.

Постінфекційний імунітет після перенесеної хвороби нетривалий. За період 2022 р. в м.Бориславі та смт. Східниці на гострі кишкові інфекції захворіло 68 осіб, з них 36 осіб захворіло на ротавірусну інфекцію, що складає 52,9%. Серед захворілих – 36 дітей до 17 років, з найвищим показником у віковій групі 1-4роки – 19 осіб.

Основні заходи профілактики ротавірусної інфекції наступні:

Основу профілактичних заходів становлять загально-гігієнічні заходи спрямовані на попередження і поширення збудників водним, харчовим, контактно-побутовим шляхами:

1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип’ячену воду.

2. У випадку підтоплення криниць проводити відкачування води, очищення криниць та їх дезінфекцію.

3. Обов’язково щоденно дотримуватись правил особистої гігієни.

4. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання. Для пиття і приготування їжі використовувати бутильовану питну воду або воду з централізованих джерел водопостачання.

5. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води; для миття посуду і рук використовувати тільки профільтровану і проварену воду.

6. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою; для споживання дітьми – обдати кип’ятком.

7. Перед приготуванням та вживанням їжі обов’язково мити руки з милом.

8. Обов’язково мити руки після відвідування туалету.

9. При виникненні захворювання на ротавірусний гастроентерит в сім’ї госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар для проведення відповідного лікування, не займатися самолікуванням.

10. Особи, які доглядають за хворим повинні часто мити руки, обробляти їх антисептичними засобами. Обробка рук 70% етиловим спиртом інактивує рота вірус і попереджує передачу захворювання.

11. Забруднені поверхні (в квартирі, дитячих колективах і т.д.) повинні піддаватися дезінфекції дезінфікуючими засобами, зареєстрованими в Україні.

12. З метою попередження наступних випадків захворювання в сім’ї, колективі за особами, які контактували з хворим встановлюється медичне спостереження протягом 7 днів медпрацівниками ЗОЗ.

Памятайте, що хворобу краще попередити ніж лікувати !

Галина ГЕРМАН, лікар-епідеміолог  Бориславського відділу ДУ “ЛОЦКПХ МОЗ”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *