icon clock27.04.2021
icon eye455
Статті

ФЕНОМЕНАЛЬНЕ ДОСЯГНЕННЯ З ВИДОБУТКУ НАФТИ ПОВ’ЯЗАНЕ ЗІ СХІДНИЦЕЮ

Відома сентенція, що «велике бачиться з далека, з висоти часу» саме про нашу рекордсменку, первістку у відкритті джерела нафти у нижньоменілітових відкладах на глибинах понад 4000м, саме про пошукову свердловину № 3 Новосхідницького родовища.  Вона розташована у Бориславському тектонічному блоці південно-західніше на відстані 9км від свердловин №1600 та №298 – Ойл-Сіті (знаменитої нафтодайної ділянки в Тустановичах) і південно-східніше на відстані 7км від свердловини №1609 (ділянка в Мразниці) Бориславського нафтогазоозокеритового родовища.  

Ця свердловина завершена будівництвом 30 квітня 1976 року,  тобто 40 років тому, посеред нафтового поля старого, мілкого Східницько-Урицького родовища. Від початку і до нині вона експлуатується фонтанним, найдешевшим, способом.  Вступила в експлуатацію, ця незрівнянна  за сумарним видобутком нафти свердловина,  – «Новосхідниця – 3», через 80 років (1896р.) по тому, як понад 260 свердловин, що знаходилися в русі (діючий фонд) вперше на Прикарпатті подолали рубіж видобутку в 100 тисяч тонн нафти за рік у ХІХ сторіччі. У той час починалася нова ера у використанні нафтопродуктів (гасу освітлювального, себто керосину, а відтак бензину, дизельного пального і машинних масел та мастил), а саме для роботи двигунів внутрішнього згорання. Це настало по періодах  використання нафти для змащування осей коліс возів, а далі деталей парових машин, а далі гасу (керосину) для освітлювальних ламп.

Аж не віриться, що ще 80 років (1816р.) до так значного і впевнено промислового рівня видобутку нафти у Східниці, німець Карл Драйз фон Зауерброні,  тільки-но продемонстрував прототип ровера (велосипеда).

Є значна кількість наукових статей і газетних публікацій щодо феноменальності свердловини 3 – Нова-Східниця. Серед авторів у наукових журналах статей про цю свердловину були: Михалевич В.Й. – начальник ЦНДВР НГВУ «Бориславнафтогаз», Бойко Г.Ю. – академік УНГА, Копистянський Р.С. – доктор геолого-мінералогічних наук, Копач І.В. – начальник НГВУ «Бориславнафтогаз», член-кореспондент УНГА, автор даної статті і інші науковці та спеціалісти. Важливими публікаціями в газеті «Нафтовик Борислава» була редакційна стаття «Східницькі нафтовики вміють розмовляти з глибинами»                 з фотографіями М. Висоцького про Р.Солоненка і його промисел, його людей, а також є детальний опис подій буріння і роботи свердловини 3-Нова-Східниця в статті «Свердловина – рекордсменка», з нагоди 30 літнього ювілею її експлуатації фонтанним способом (19.05.2006р.) Л.Михалевича та інші.

Позатим, в інформаційному полі ще не все сказано про цю унікальну свердловину, яка обходить ювілей, про яку дбає уже третє покоління нафтовиків з Східниці і Борислава, а пробурила її бурова бригада Дьомочки М., – найбільш міфологічний колектив Бориславського УБР, фортуна їм допомагала. І якщо продовжити про буріння, то за «геолого – технічним нарядом» на будівництво, – вона пошукова свердловина «Східниця -3». В подальшому стала називається  – «3 – Ново-Східниця», у зв’язку з відкриттям нею родовища у другому ярусі структур, тобто Новосхідницького покладу у нижньоменілітовій підсвиті з видобувними промисловими запасами нафти, затвердженими у 1977р. на вищому державному рівні, в обсязі 0,6 млн.т при підрахунковій площі нафтоносності 314га (для порівняння, площа нафтоносності старого Східницького родовища становить 410,8га), при ефективній  товщині порід-колекторів 29,4м та густині нафти 0,844г/см3 і т.д. 

Треба сказати, що успішне завершення її бурінням є не через ретельне дотримання проектного документу, а навпаки, всупереч багатьом його постулатам. Так проектна глибина свердловини 5800м, а її завершили бурінням на глибині 4350м. Чому? Цьому сприяли реалістична оцінка результатів буріння, стану матеріально-технічного забезпечення та творча думка, ініціатива тодішніх  гірничих інженерів, себто геологів, технологів, механіків тощо, яких очолював начальник Бориславського УБР Іваницький Є.А., при головному геологові Повховичу В.І., головному інженерові Кобрину Б.А., начальникові РІТС-1 Марущаку Ф.І. і т.д.

Перше, і головне, з глибини майже 4150м в свердловині почалися нафтопроявлення у вигляді плівки нафти на поверхні глинистого розчину в жолобах (системі циркуляції бурового розчину) при питомій вазі 1,26-1,3. Друге, при глибині 4210м, 20.09.1975р. почали спуск технічної колони діаметром 245мм і через дефіцит (тимчасова відсутність постачання) обсадних труб вдалося спустити лише три секції з 86 м перекриттям попередньої 324мм колони спущеної на глибину 2211м. Щоб не допустити простою бурової бригади керівництво УБР вирішило продовжити з 05.11.1975р. буріння  свердловини. При глибині 4282м проведено випробування в інтервалі 4205-4282м за допомогою випробувача пластів на трубах (КВІ-146) і отримано короткотерміновий приплив нафти, що оцінювався, як промисловий.

Обсадної колони для допуску до гирла не було, тому  УБР домоглося за протокольним погодженням з «Укрнафтою» продовжити поглиблення свердловини на глинистому розчині 1,36-1,38 при його обваженні гематитом, а згодом баритом. Так було досягнуто свердловиною глибини 4350м, до отримання потрібної кількості обсадних труб, тобто ще на три секції (IV, V, VI), які було спущено та зацементовано.

Проведено геофізичні дослідження розкритого розрізу Стрийською ЕГІС і на основі їх висновку про вельми позитивні характеристики пластів-колекторів нижньоменілітових відкладів до глибини 4278м, в т.ч. 35м товщини «Бориславського пісковика» (далі були розкриті еоценові породи) постало питання визначення їх геолого – промислової спроможності. 

З ініціативи Бориславського УБР було здійснено  уже короткочасну пробну експлуатацію на штуцері діаметром 12мм (з 17 години 17.02.1976р. до 12 години 15 хвилин 18.02.1976р.) відкритого стовбура свердловини з установленням пакера на глибині 4036м в 245мм обсадній колоні. Отримано небувалий, як на той час, прилив нафти дебітом 356т/добу і супутнього газу – 140тис.м3/добу при пластовому тиску 567кгс/см2, тобто з коефіцієнтом аномальності 1,38 і пластовій температурі 108 0С.

Це стало підставою для Бориславського УБР обґрунтувати необхідність спуску експлуатаційної колони і припинення буріння свердловини 3-Ново-Східниця.

Це стало початком до отримання феноменального результату з видобутку нафти при експлуатації свердловини 3-Ново-Східниця у всьому Прикарпатті.

Іншим фактом, що виходив за рамки прийнятої тоді процедури є те, що свердловину передали на баланс НГВУ «Бориславнафтогаз» без освоєння, а відразу після спуску експлуатаційної колони діаметром 146 х168мм з фільтром виготовленим на поверхні, спуску насосно-компресорних труб діаметром 73мм на глибину 4206,6м та облаштування гирла фонтанною арматурою.

Далі, освоєнням і пробною експлуатацією свердловини 3-Ново-Східниця займалися робітники і спеціалісти НГВУ «Бориславнафтогаз». За сорокарічний період її експлуатації  очолювали колектив нафтовидобувників Я.Мацьків, І.Копач, О.Веклюк і І.Михайлишин. Основні організаційно-технічні заходи на свердловині виконувалися під керівництвом головних інженерів Л.Пеленички, Є.Данильця, В.Чаплі, О.Васьківа і В.Костецького, а також головних геологів Г.Гелетія, О.Ковальського і М.Вантуха. Все керівництво НГВУ нині суще і колишнє оберігали свердловину 3-Ново-Східниця від зайвих робіт, втручань в її роботу. Використовували давній лікарський принцип «виконувати тільки ті заходи, що вкрай потрібно і так, щоб не нашкодити».  

Ще можна багато писати про трансформацію нафтової Східниці в курорт, про етапи експлуатації свердловини 3-Ново-Східниця на різних режимах в покладі: пружному, розчинного газу, вторинної газової шапки, про складнощі, які виникали при її гідродинамічних дослідженнях, про заходи, які тут виконувалися, в т.ч. з підземного ремонту, яких тут досі було лише два, а в інших свердловинах за аналогічний період їх буває понад двадцять, а також про людей різних професій, які обслуговували і обслуговують  експлуатацію її та нафтогазовидобувного комплексу споруд біля неї.

Поза всім цим клопітливим і детальним є феноменальний результат свердловини 3-Ново-Східниця, а саме за допомогою безперебійної експлуатації фонтанним способом з менілітового глибинного покладу на нині добуто 6,05млн. барелів нафти (961,5 тис.м3, або 811,5 тис.т) і 314,7млн.м3 супутнього газу.

Для порівняння, найкращі за сумарним видобутком нафти свердловини Бориславського НПР характеризуються наступними результатами: №324-Нафта-2 – майже 300тис.т; №93 – Марія Тереза-3  і №452-Банк-19 – в межах 260тис.т; знаменита Ойл-Сіті №298 майже 150тис.т (занехаяна до 1939р.); № 2-Улично майже 330тис.т;  №60- Старий Самбір майже 400 тис.т; №16-Сх Заводівського – понад 230тис.т. Вказані свердловини Бориславського, Орів-Уличнянського, Старо-Самбірського та Заводівського родовищ у кілька разів мають менший накопичений рівень видобутку нафти, крім цього термін їх експлуатації значно більший та десятиліттями більшість з них експлуатуються глибинонасосним способом, де ремонти – характерна річ, а відтак матеріальні, енергетичні  витрати і кошти на їх утримання незрівнянно вищі, ніж для експлуатації свердловини 3-Ново-Східниця.

Перевершила, чи перемогла своїх конкуренток свердловина 3-Ново-Східниця однозначно і давно, адже видобуток нафти в обсязі півмільйона тонн вона досягла через сім років експлуатації, в 1982р., а перед цим протягом трьох років (1977-1979рр.) вона утримувала рівень видобутку нафти майже в 100 тис.т, що було притаманно старому Східницькому нафтовому родовищу на початку ХХ сторіччя за допомогою сотень свердловин. Красномовним є і те,. що 15 свердловин Заводівського нафтового родовища, з двох покладів у вигодських і ямненських відкладах на аналогічних глибинах (понад 4000м) і з початком обліку видобутку нафти теж з 1976р. спромоглися добути півмільйона тонн лише через 14 років (1989р.) їх розробки.

Недавно міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак розповів про своє бачення розвитку газової та нафтової промисловості України. Зокрема, він вважає, що повинен продовжуватися пошук нових родовищ, а для цього потрібно бурити нові свердловини, а вони коштуватимуть від 5 до 10 мільйонів доларів. Отож, якщо вважати, що 1 барель нафти нині коштує 50 доларів то вартість видобутої свердловиною 3-НСх нафти разом супутнім газом становитиме 355,8млн.доларів, а якщо – 120 доларів, то вона зросте до 779,2 млн. доларів. За такі гроші можна було б пробурити у нас до 70 нових свердловин. Але про це згодом.

В часі, бурінню пошукової свердловини 3-НСх передувало буріння багато інших свердловин на великі глибини у нашому Бориславському НПР.

З 1950 року турбінно-роторним способом на різні глибини у нас пробурені біля 590 свердловин різної глибини,  різної категорії: експлуатаційні, пошуково-розвідувальні, параметричні, спеціальні силами Бориславського УБР та Стрийської і Самбірської НГРЕ. Понад глибину 4000м у нашому районі пробурені 160 свердловин, в т.ч. по 1976 рік – 56, з яких тільки 6 тоді були глибше 5000м. Цікаво знати, що першою свердловиною, що подолала глибину у 5000м на  наших теренах була пошукова свердловина №18-Іваники, яка закінчена бурінням 15.09.1973р. при вибої 5522м і аномальному його відході від гирла в 524м. А першою свердловиною, що заглибилася в надра більше ніж на 4000м була – 1-Сколе, яка завершена бурінням 22.03.1965р. при глибині 4090м.

Проте важливо те, що до місця забурювання свердловини 3-НСх, в історичному аспекті, підходили поступово. Спочатку у профілі від Бориславського родовища у південно-східному напрямку була пробурена 09.07.1964р. свердловина №1621-Борислав на відстані 535м і глибиною 1998м від тої «золотої ділянки», а потім 15.08.1969р., пробурена свердловина №1-Уріч на відстані уже 315м і глибиною 3555м. І на кінець, 16.06.1974р. була забурена саме свердловина 3-НСх, серед нафтоносного поля старого Східницького нафтового родовища в VII, так званому флексурному тектонічному блоці, переходу до Уріцької ділянки родовища. У радіусі 250м довкола свердловини 3-НСх знаходилося 13 свердловин старого фонду, в т.ч. 8 свердловин на початок ХХІ сторіччя ще числилися, як видобувні (№№  739, 744, 745, 746,754, 761, 767, 770).

Треба зауважити, що зафіксований геофізичними методами інтервал  нижньоменілітових відкладів розкритий свердловиною становить 4202-4278м, а в діючому експлуатаційному об’єкті він складає лише 26,4% (74м). Отже на сьогоднішньому етапі роботи свердловини 3-НСх актуальним постає питання довивчення інтервалу 4002-4205м новітніми геофізичними методами з метою залучення продуктивних пропластиків в розробку. Правда, уже після вторинного їх розкриття через дві обсадні колони, що вельми проблематично. У геологічному розрізі свердловини 3-НСх розкрито в цілому 1055м менілітових відкладів (майже 25% від загальної глибини) в складках Орівської, Берегової скиб та І і ІІ ярусів Бориславсько-Покутської зони, але найпродуктивнішим виявився лише інтервал 4205-4278м у ІІ ярусі складки.

Позатим довкола свердловини 3-НСх пробурені ряд свердловин, які почали розкривати менілітові відклади уже ІІІ ярусу, а саме 2-НСх, 7-НСх і 2-Гута. Цей надглибокий об’єкт подав 100% нафтогазоносність розкритих розрізів, але не був введений в розробку через невисокі, як для таких глибин (порядку 5000м і більше) дебіти нафти – 3-5т/добу, а саме головне, що ні в одній з перечислених свердловин не була розкрита на всю товщину менілітова свита, тобто до розкриття еоценових відкладів ІІІ ярусу, хоч у свердловині 2-НСх його товщина складає за керновим матеріалом 784м (5236-6020м). А всім відомо, що найкращі пласти-колектори залягають саме у підошві цього нафтоматеринського об’єкту.

У свій час для розкриття повної товщини Східницької складки ІІІ ярусу, зафіксованої сейсмодослідженнями, була затверджена до буріння пошукова свердловина 12-Ново-Східниця з проектною глибиною 6500м. Але не судилося, занепад бурових робіт на Прикарпатті уже набирав оберти і рішення про її буріння відмінили.

Результати видобутку нафти і газу з найуспішнішої на Прикарпатті свердловини 3-Ново-Східниця підтверджують перспективи надр нашого Бориславського нафтогазового басейну, а той факт, що однією свердловиною закладеною в оптимальних структурно-тектонічних умовах, а відтак і в зоні розповсюдження найкращих прово-тріщинуватих порід-колекторів, однією свердловиною, можна видобути основні запаси нафти покладу.

Любомир МИХАЛЕВИЧ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *