Сьогодні християни Східного обряду відзначають Страсну п’ятницю

Великий П’ят або Страсна п’ятниця – це найбільш скорботний день в році для всіх християн. Щорічно вона відзначається в останню п’ятницю Великого посту за три дні до Великодня. У цей день християни згадують найстрашнішу подію з життя Христа – його страту на хресті. День отримав свою назву від виразу Страсті Христові. Своєю смертю Христос спокутував всі людські гріхи. Через три дні після розп’яття він воскрес, що згадується на Великдень.

Страсна п’ятниця, також Стражденна, Велика, або Свята – згідно з християнським віровченням – день розп’яття Христа.

У Новому Заповіті чітко вказано цей день – п’ятниця перед єврейською Пасхою (Песахом). Євангеліє від Івана (19:14-18) подає такий текст[1]:

Для вірян це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та поховання.

Розп’яття на хресті було найганебнішою стратою. Такою смертю страчували: розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Окрім нестерпних болів у всіх частинах тіла і страждань, розп’ятий відчував страшну спрагу.

Коли все було приготовлено, воїни розіп’яли Ісуса Христа. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять». При хресті Спасителя стояли Матір Його, апостол Іван, Марія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Івана, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: «Жінко, ось син Твій». Потім говорить Івану: «Ось мати твоя» (Ів. 19:27). Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп’ятий, сонце затьмарилося, і настала темрява всією землею і тривала до самої смерті Спасителя.

В Євангелії від Івана сказано: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».

У Велику п’ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці. Ввечері у Велику п’ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці.

Велика П’ятниця – день суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п’ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

Традиції і заборони Страсної п’ятниці

Страсна п’ятниця – це скорботний день, адже віруючі згадують загибель Ісуса на хресті. У цю дату відвідують церковну службу, з якої додому приносять дванадцять церковних свічок. Їх встановлюють в будинку і дають догоріти до кінця. За переказами, це принесе в дім благополуччя і щастя.

У цей день дотримуються особливо суворого посту. День проводять у скорботі за долею Христа, тому розважальні заходи не рекомендуються. У цей день діє безліч строгих заборон.

  • У Страсну п’ятницю ні в якому разі не можна виконувати важку роботу по дому, проводити прибирання, прати, шити і вишивати, працювати в городі і саду. Всю роботу в будинку потрібно закінчити в Чистий четвер. За прикметою, якщо в Страсну п’ятницю посадити дерево або посадити культуру на городі, то урожай буде поганим.
  • Не можна порушувати пост – вживати м’ясо, яйця і молочні продукти, пити алкоголь.
  • Не можна в цей день голосно і шумно веселитися. Кажуть, що той, хто в цей день веселиться, весь наступний рік проплаче.
  • Випікати паски і фарбувати яйця в Страсну п’ятницю небажано, краще перенести це на суботу або закінчити приготування в четвер.

Підготувала Оксана ГРОСЬ

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *