icon clock15.07.2021
icon eye27
Історія Події

У Дрогобичі перепоховали ще 78 жертв НКВС

14 липня 2021 року у Дрогобичі був днем скорботи. На будівлях приспустили державні прапори з чорними стрічками, скасували розважальні заходи. У місті відбувалося поховання останків 78 жертв НКВС, віднайдених у 2019 році в саду позаду колишньої тюрми на вул. Стрийській.

Чин велелюдного похорону розпочався з панахиди на території храму св. апостолів Петра і Павла. Туди з приміщення монастиря отців Василіан винесли останки невинно убієнних. Напередодні їх розклали у домовини, які привезли зі Львова фахівці центру «Доля». Панахиду очолили владики Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав та Григорій, а також владика Дрогобицько-Самбірської єпархії ПЦУ Яків.

Опісля хода, яка розтягнулася на сотні метрів, рушила на площу Ринок. Позаяк серед згиблих є чимало вояків УПА, похорон проводився з усіма військовими почестями, а домовини несли військовослужбовці.

До слова, у Дрогобичі на Стрийській в 40-50 рр. у катівні невинними жертвами так званої «червоної каральної машини смерті» стали сотні людей. Саме 14 липня 30 років тому у Дрогобичі було поховано 486 останків замордованих НКВС. Вчора – ще 78 жертв, які пошуковці комунального підприємства Львівської облради «Доля» виявили у саду на території колишньої катівні на Стрийській у 2018-2019 роках. 

На території церкви Петра і Павла за загиблими відправили поминальну панахиду, а звідти траурна процесія вирушила на Площу Ринок для проведення вже загальноміської панахиди. Очолив її владика Ярослав Приріз.

Поховали невинно вбитих на Полі Скорботи у домовинах із національною символікою, а у пам’ять про подвиг закатованих українців присутні виконали Гімн України. Тож тепер до 4 курганів, де поховані останки 486 невинних жертв, додався ще один.

Витяг із результатів досліджень МПЦ «Доля»: У 2019 р. в колишньому саду при в’язниці на вул. Стрийській у Дрогобичі фахівці Меморіально-пошукового центру «Доля» виявили 24 ями, в яких було 78 людських останків. Захоронення здійснені хаотично, деякі ями накладалися одна на одну. Частина віднайдених останків перебували у жахливому стані, оскільки до ям кидали напіврозкладені тіла, які довго зберігалися у тюрмі залитими хімічною рідиною (ймовірно каустичною содою). При людських останках знайдені рештки теплого одягу, ґудзики, чоботи, радянські застібки від ременів, залишки уніформи, кулі автомата ППШ та пістолета ТТ.

Сліди бойових поранень та характер супровідного матеріалу дозволяють стверджувати, що частина похованих були вояками Української повстанської армії. За дослідженнями історика Василя Ільницького, більшість загиблих могли закопати у саду у 1944-1952 роках, коли відбувалися спецоперації МДБ СРСР проти українського націоналістичного підпілля.

Із 73-х обстежених антропологічно останків, 61 належали чоловікам та 10 жінкам. Найбільше людей загинули у віці до 30 років (49% усіх віднайдених). Виявлені останки належали місцевому населенню переважно середнього та низького соціального статусу. Для загиблих характерна дуже велика кількість травм: у 32-х осіб виявлені сліди 42-х загоєних переломів. У п’яти чоловіків травми виникли внаслідок вогнепальних осколкових поранень. Велика кількість зміщених переломів вказує на низький рівень медичної допомоги ув’язненим. У чоловіків виявлені ознаки тривалого перебування на відкритому повітрі та в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах.

Розташування кульових поранень вказує на те, що розстріл проводили ззаду із невеликої відстані. У кількох випадках поранення завдавали впритул, дивлячись жертві в обличчя. У семи людей – сліди щонайменше двох вогнепальних поранень. У двох випадках пошкоджені плечові та в одному випадку – стегнова кістка. Також виявлені травми від прикладів чи багнетів у момент смерті чи незадовго до неї, сліди гематом, завдані під час затримання чи допитів в’язнів.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *